в означеннях
Тлумачення, значення слова «садовий»:

САДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сад. Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали — загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Марко Вовчок, I, 1955, 146); — Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 282); Світлий промінь пада В садову гущінь (Павло Грабовський, I, 1959, 192); Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Панас Мирний, III, 1954, 314);
//  Який займається роботою в саду. Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п'ять пар роботящих рук, а тепер — вісімдесят (Радянська Україна, 23.XI 1961, 3);
//  Призначений для робіт у саду, для його догляду. В республіці організовано виробництво високоякісного садового і виноградарського ручного інвентаря (Колгоспник України, 9, 1956, 2); Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, аґрусу (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 450); Батько тримав садову лійку (Юрій Смолич, II, 1958, 8);
//  Призначений для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Іван Франко, IV, 1950, 92); Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Леся Українка, II, 1951, 118); Я встаю і йду садовою доріжкою (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 10).
Садовий вар див. вар.

2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий. На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Панас Мирний, III, 1954, 260); — То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садові квітки (Леся Українка, I, 1951, 46); Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (Наука і життя, 4, 1962, 47);  * Образно. — Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая, — скрикнула мати (Панас Мирний, I, 1954, 253);
//  Який живе, водиться в саду. Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (Олександр Довженко, I, 1958, 479);
//  Уживається як складова частина назв рослин, птахів. На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх церець-пирскач або садовий бальзамін (Наука і життя, 7, 1964, 60); Складаючи букет, слід пам'ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики — швидко в'януть (Знання та праця, 6, 1969, 26); Садовий жасмин; Садова вівсянка.

3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий. Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (Олександр Довженко, I, 1958, 473); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Максим Рильський, II, 1960, 70).
Садова голова, рідко — те саме, що Капустяна голова (див. голова).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 12.

Коментарі (0)