САК 1, а, чол.
1. Риболовна снасть із сітки, що мав
форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і
прикріпленого до держална. Довгий бовт і сак і сіті Я у
човен положу (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 142); А верба була
старезна.., А коріння страх густе: Штуркає Данило Млака,
Щоби рака вгнать до сака — Е, та де там, все пустеї
(Іван Франко, XIII, 1954, 250); — Діду, а чим будемо ловити
рибу? — Саком (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 96);
[Мотря:] Старе одоробало. [Марко:] Сміялася верша
з сака, оглянулася — сама така (Захар Мороз, П'єси, 1959,
22); * У порівняннях. Зарослий чоловік лишився майже голий.
Сорочка чорна, як каглянка, дірява, як сак (Лесь Мартович, Тв.,
1954, 261).
♦ Битися як (мов, немов і т. ін.) риба в саку —
дуже побиватися. Бідна Рифка билася мов риба в саку
(Іван Франко, V, 1951, 446); Дурний як (мов, немов і т. ін.)
сак — дуже дурний. — Сирота [Прокіп] дурний як
сак (Іван Франко, VIII, 1952, 291); Ні (ані) до сака, ні (ані) до
бовта — ні до чого не здатний. А ні до сака, ані до бовта:
дурень вічний (Номис, 1864, № 6555).
2. заст. Сумка, торба з цупкої тканини для зберігання і перевезення речей. З кошиками, саками, корзинами і всякою всячиною тяглися [люди] вулицею на базар (Панас Мирний, I, 1954, 45).