СА́ЛЬВА, и, жін., заст. Залп; салют (у 1 знач.). Серед криків.., серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 111); Повітря струсили випали гармат, і, коли на часинку завмирали сальви, щоб невдовзі вибухнути знову, урочисто били дзвони (Натан Рибак, Переясл. Рада 1953, 8); Сальви на його честь, почет і схиляння, урочисті пишні зустрічі — все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 58).