в означеннях
Тлумачення, значення слова «саме»:

САМЕ 2.

1. присл. У цей час, у цей момент; якраз. Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. — О, — каже, — саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! (Марко Вовчок, I, 1955, 53); Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка.. саме мчала повні відра од колодязя (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 273); Я зустрів комісара й міністра, що саме оглядали Будинок [Армії і Флоту] і його музеї (Юрій Яновський, II, 1958, 119); Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 10); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (Андрій Головко, II, 1957, 182);
//  Незадовго перед чимсь; тільки що. Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила (Леся Українка, III, 1952, 632); — Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? — Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав (Михайло Стельмах, II, 1962, 348);
//  У розпалі. Перш усіх гостей наш батько побравсь додому..; а ще саме гуляння, саме танці... пішли ми додому; пішла Катря плачучи (Марко Вовчок, I, 1955, 207).
Саме в силі див. сила; Саме в соку див. сік; Саме вчас див. вчас.

2. присл. Точно; прямо. Заткнув [Петро] дірку дерев'яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці (Борис Грінченко, I, 1963, 257); На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка (Андрій Головко, II, 1957, 516).

3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський — його другом (Максим Рильський, IX, 1962, 150); Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли, бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 200); Саме цей факт мені хвилює кров (Юрій Яновський, ii, 1958, 40); Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво (Олександр Довженко, I, 1958, 65); — Женю, яка я щаслива... Так, саме щаслива... (Олесь Гончар, iii, 1959, 296);
//  Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо. Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 195); Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах (Олесь Гончар, III, 1959, 96); — Добривечір, братику! — обіймає Варава Плачинду. — А в мене оце гості зібралися. — Може, незручно?.. — Саме зручно. У нас тільки свої (Михайло Стельмах, I, 1962, 328); — Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так (Юрій Смолич, I, 1958, 51);
//  Уживається для підсилення питальних займенників, сполучників, сполучних слів і т. ін. [Кічунов:] Місяць оббивав [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін (Олександр Довженко, I, 1958, 426); Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний (Андрій Головко, I, 1957, 163); Він [В. Маяковський] збагнув, що автор «Онєгіна» завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна (Максим Рильський, X, 1962, 23); Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові (Олесь Гончар, III, 1959, 89).

4. спол. поясн. у сполуч. з а. Уживається перед переліком. Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля (Весілля, I, 1970, 281).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 25.

Коментарі (0)