в означеннях
Тлумачення, значення слова «самісінький»:

САМІСІНЬКИЙ, а, е, розм.

1. Зовсім самотній, одинокий; сам (у 4 знач.). [Баюрак:] Набив [пан] мене, бо знав, що я на світі Самісінький, що сирота (Іван Франко, IX, 1952, 316); Проводжаючи Гриця, Ликера з жалем говорила до батька: — Хай же приходить коли до нас. Самісіньке ж воно тепер зосталося (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 26).
Сам-самісінький (сама-самісінька, саме-самісіньке і т. ін.) — абсолютно самотній, одинокий. Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 277); Три вершники виїхали на шлях, мати лишилася сама біля плуга, сама-самісінька на цілому світі (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 20); По обіді Фелікс брав Волю за руку й водив гуляти, щоб більше дихати свіжим повітрям. «Ми тепер, мабуть, самі-самісінькі, — казав Воля, — аж доки не прийдуть наші» (Юрій Яновський, II, 1954, 38).

2. Підсил. до сам 1,5. — Так оце, Сергію, вона і є, ота філософська вода, в яку не можна двічі вступити? — Вона самісінька (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 147); Тихон ще тільки почув, що се генерал, присланий від самісінького царя, та так і впав перед ним в ноги (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 142); Дійшло до того, що ніхто вже Вареника не вважав і за чоловіка, а так-таки за самісінького куцого… (Панас Мирний, I, 1949, 138).

3. Підсил. до самий 1—3. — О, який же став ти білий! А який же став ти наймит! Такий самий, як колись, я бачила, по дорозі за хазяйськими волами йшов, такий самісінький! (Марко Вовчок, I, 1955, 298); — Так! він самий і є, — відповів Котовський, — а що, не впізнав хіба? Той самісінький Котовський (Павло Тичина, I, 1957, 267); Щось глухо бубонить біля вікна — все стук і стук з самісінького ранку... (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 104); Ходив Архип Дейнека з краю в край слободи до самісінького вечора (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 5); В самісінькому центрі великого аркуша, між багатьма замітками й малюнками, був намальований сам Білозуб (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 166); Новий заводський будинок стояв за парком, над самісіньким Дніпром (Павло Загребельний, Спека, 1961, 244); Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом (Василь Кучер, Вогник, 1952, 26); У самісінькі жнива.
Напитися (допитися) до положення [самісіньких] риз див. риза; Напоїти до положення [самісіньких] риз див. риза; Під (перед) самісіньким носом див. ніс; По самісіньку зав'язку див. зав'язка; По самісіньку шию див. шия; У самісіньке серце див. серце.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 27.

Коментарі (0)