в означеннях
Тлумачення, значення слова «самітно»:

САМІТНО, рідше САМОТНО. Присл. до самітний, самотний. Пишні «тюрбе» — мавзолеї самітно сіріють на полі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 129); Під скелями самотно догорає, як червона жарина в печі, останній у хуторі вечірній огник (Степан Васильченко, I, 1959, 219); Вулицею самітно йшов Микола Іванович (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 297); Рік минав, Вернула пані вже вдовою, — Пан на чужині десь сконав. Жила самітно, сумувала, 3 людей ні з ким не розмовляла (Іван Франко, X, 1954, 365);
//  у знач. присудк. сл. Коли мені в моїй малій, тихій хатині ставало тісно й самітно, я брала свою палицю в руки й одвідувала стару Катерину (Ольга Кобилянська, II, 1956, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 28.

Коментарі (0)