в означеннях
Тлумачення, значення слова «самоціль»:

САМОЦІ́ЛЬ, і, жін. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (Наука і життя, 12, 1962, 5); Деталь у художньому творі, на думку Шевченка, не повинна бути самоціллю, вона повинна бути підпорядкована якійсь вищій ідеї (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 376); Вишивка в українському народному одязі ніколи не була самоціллю, а завжди підпорядковувалась його практичному призначенню (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 50.

Коментарі (0)