в означеннях
Тлумачення, значення слова «самодержець»:

САМОДЕ́РЖЕЦЬ, жця, чол. Не обмежений у своїй владі самодержавний правитель; монарх. З іронією говорить [Т. Шевченко] про обожнювання царськими блюдолизами самодержців (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 168); *У порівт Помреж [помічник режисера], коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 125).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 33.

Коментарі (0)