САМОДУ́Р, а, чол.
1. Той, хто діє за власною примхою, поводиться свавільно, не зважаючи на інших. Ще те не вродилось Гостреє залізо, Щоб ним правду й волю Самодур зарізав! (Іван Франко, X, 1954, 37).
2. Спеціальна снасть для ловлі морської риби. Під нами море. Сев сидить на носі шаланди з ниткою самодура в руці (Юрій Яновський, II, 1958, 49).