САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, жін. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: «Служив я вірою і правдою — хоч, може, іноді й помилявся і епотикався». Це була правдива самохарактеристика (Історія української літератури, I, 1954, 440); П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі — його герої індивідуалізу ються переважно засобами мовної самохарактеристики (Вітчизна, 3, 1966, 176).