в означеннях
Тлумачення, значення слова «самолюб»:

САМОЛЮ́Б, а, чол. Людина егоїстичної вдачі; себелюб. Самолюб всякому не люб (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 131); В бесіді вони [ліберали] часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, — а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби (Іван Франко, XVI, 1955, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 39.

Коментарі (0)