САМОПОША́НА, и, жін. Пошана до самого себе, до своєї особи; самоповага. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Як у нас донині... Бийте, рвіть кайдани, Доки дух не вмер! (Павло Грабовський, I, 1959, 328).
САМОПОША́НА, и, жін. Пошана до самого себе, до своєї особи; самоповага. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Як у нас донині... Бийте, рвіть кайдани, Доки дух не вмер! (Павло Грабовський, I, 1959, 328).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 43.