САМОПИ́С, а, чол.
1. Пристрій, який автоматично записує показання приладу. Під час роботи верстатів пера самописа креслять на стрічці безперервні лінії (Вечірній Київ, 12.I 1967, 4).
2. розм., рідко. Те саме, що Самописна ручка (див. самописний). Щасливий той, хто мук не знає.. Із самописом возсідає Годин по десять за столом (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 56).