в означеннях
Тлумачення, значення слова «саморегулювання»:

САМОРЕГУЛЮВА́ННЯ, я, сер., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука і життя, 3, 1962, 18); Кожна жива клітина має дуже чутливі пристосувальні механізми і універсальну здатність до саморегулювання (Знання та праця, 12, 1971, 14);
//  Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, якогось апарату. П. Беленеску твердить, ща головна риса електронної машини — це її здатність до саморегулювання, можливість виконувати автоматичну роботу (після заданої людиною програми) вже самостійно (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 454).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 44.

Коментарі (0)