в означеннях
Тлумачення, значення слова «самотньо»:

САМОТНЬО. Присл. до самотній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 93); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Панас Мирний, I, 1954, 55); Живу самотньо в невеликій хаті (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 70);
//  у знач. присудк. сл. Скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в'язали з світом село (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); Самотньо у лісі! ні скрипу гарби, Ні співу дівчат... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 48.

Коментарі (1)