САМОЗАГАРТУВА́ННЯ, я, сер. Здатність деяких металевих сплавів загартовуватися спонтанно, охолоджуючись на повітрі після нагрівання до гартівної температури; спонтанне загартування.
САМОЗАГАРТУВА́ННЯ, я, сер. Здатність деяких металевих сплавів загартовуватися спонтанно, охолоджуючись на повітрі після нагрівання до гартівної температури; спонтанне загартування.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 35.