САПЕ́Т, а, чол. Виплетений з лози і т. ін. вертикально
видовжений кошик, який використовують для зберігання
і перенесення овочів, фруктів і т. ін. Привіталась
побожно Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок
з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків
(Григорій Косинка, Новели, 1962, 63); — Свіжі персики! Мигдаль!
Фісташки! — вривався дзвінкий голос хлопчика з повними
сапетами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 215);
// Такий
же кошик для виловленої риби. Мовчки поставив він
на камінь сапет, повний тріпотливої риби, похитав
головою і зник у саклі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 287).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 56.