СА́ПКА, и, жін. Те саме, що сапа. Бур'янець і величенький, та ніхто ж то його і не дума полоти, хоч сапки і лежать біля нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 173); Стара Хмеличка прополює город, звично орудуючи сапкою (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 234); Вона.. нагострила сапку й пішла обгортати картоплю (Олесь Донченко, Дочка.., 1950, 103).