в означеннях
Тлумачення, значення слова «сарана»:

САРАНА́, и, жін.

1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства;
//  збірн. Велика кількість цих комах. Хмари сарани, які з'явилися в Африці у 1958 році, були настільки густими, що буквально заступили сонце (Хлібороб України, 2, 1970, 47); Незабаром хлопці принесли страшну звістку: з півдня йде чорною хмарою сарана (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 108).
Перелітна сарана — сарана з крилами, що може перелітати на великі віддалі. Доросла перелітна, або азіатська, сарана бував від 40 до 50 мм завдовжки; вона зеленувато-сіра або зелена (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 21); Піша сарана — безкрила сарана, що пересувається по землі. Личинки пересуваються з місця на місце стрибками й тому називаються пішою сараною (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 52).

2. збірн., перен., зневажл. Велика кількість людей як уособлення зажерливої і руйнівної сили. То [пани Польські] була здавна, ще за гетьманщини, голодна ненажерлива сарана, котра налетіла з Польщі на вільні степи розкішної України... Жерти, трощити — одна в неї здавна думка... (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Ігуменя, два попи, два дяки, сімсот монашок — ціла сарана сидить на селянській шиї, оббирав та обкрадає наші кишені (Іван Микитенко, II, 1957, 361); Старші розповідали молодшим, що ця зелена сарана була вже колись у вісімнадцятому на Україні, і що окупантів неминуче знову спіткає та сама доля... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1957, 22);
//  розм. Про тих, кого важко нагодувати. Молодиці бігали, розносили страву й все-таки не нагодували тієї сарани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 195); — Оце приходиться ховатись од проклятої сарани з святим хлібом! — задріботав Порох. — Як та прожра жре — не заховай тільки... (Панас Мирний, I, 1949, 245); — Хіба така сарана не поїсть? — вказала Глафіра на дітей, що вминали картоплю з казана (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 12).
Як (наче, мов і т. ін.) сарана; Сараною сунути (налітати, лізти і т. ін.) — великою масою сунути, налітати, лізти і т. ін. куди-небудь. Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Натан Рибак, Час.., 1960, 271); З'являлись, як хвилі в морі, різні орди, сараною налітали вони на полян, руйнували й грабували городи й села над Россю і Дніпром, гнали людей в неволю (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 256); Як [тієї] сарани — дуже багато. — Їх — ворогів і поганців — як сарани, цілі хмарища (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 33); — Дітей ми не будемо мати, та й нащо нам той клопіт, тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 58.

Коментарі (0)