в означеннях
Тлумачення, значення слова «саранча»:

САРАНЧА́, і, жін., рідко. Те саме, що сарана. Обсядуть його старики, слухають, що він розказує про саранчу, як колись налітала у старовину (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 480); — Ади, саранча, лиш хліба, та й хліба, та й хліба! А відки ж я тобі того хліба наберу?! (Василь Стефаник, I, 1949, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 58.

Коментарі (0)