в означеннях
Тлумачення, значення слова «саркофаг»:

САРКОФА́Г, а, чол. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Леся Українка, I, 1951, 424); За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, — з темно-зеленого нефриту, — нагробник [нагробок] самого Тімура (Іван Кочерга, II, 1956, 313); Від розмальованого дерев'яного саркофага, в якому вона [цариця] була похована, збереглися лише незначні рештки (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 168); У глибокому мовчанні проходять люди повз саркофаг, за прозорими стінками якого покоїться тіло великого Леніна (Радянська Україна, 21.IV 1948, 1);  * У порівняннях. Над ліжком, що виступає.., як саркофаг, над канапкою, де тільки можна було повісити — килимки-аплікації (Андрій Головко, I, 1957, 461).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 59.

Коментарі (0)