в означеннях
Тлумачення, значення слова «сатиричний»:

САТИРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до сатира. В ряді творів журнал [«Харьковский Демокрит»] продовжував традиції української і російської сатиричної літератури XVIII ст., бурлескно-травестійну традицію Котляревського (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29); У боротьбі за нове, проти відсталого, що ще, на жаль, гніздиться у свідомості деяких людей, ми широко використовуємо гострі сатиричні плакати (Радянська Україна, 15.III 1961, 2); Своєрідною відповіддю художника на розгул реакції було створення Лисенком сатиричної опери «Енеїда», на сюжет І. Котляревського, у якій гостро висміюється правляча верхівка царської Росії (Мистецтво, 6, 1955, 14);
//  Сповнений сатири (у 3 знач.). Своїм сатиричним вістрям п'єса [«Крила» О. Корнійчука] спрямована проти неправильних методів керівництва, проти чинуш і бездушних бюрократів (Українська радянська драматургія за сорок років., 1957, 98); Головним об'єктом сатиричного удару В. Самійленко обрав самодержавство (Радянське літературознавство, 4, 1971, 62);
//  Властивий сатирикові. Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників (Максим Рильський, III, 1956, 151); Нечуй-Левицький сатиричним пером викривав усю недоладність і нікчемність тогочасної дійсності (Вітчизна, 1, 1964, 147).

2. Уїдливо-глузливий. По вдачі дівчина лірична Одразу стала сатирична (Сергій Воскрекасенко, Взагалі.., 1948, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 61.

Коментарі (0)