в означеннях
Тлумачення, значення слова «сажа»:

САЖА, і, жін.

1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка, III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 8);  * Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Радянське літературознавство, 3, 1957, 13);  * У порівняннях. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний, I, 1954, 310).

2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Робітнича газета, 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Радянська Україна, 5.XII 1962, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 14.

Коментарі (0)