СЦЕ́НА, и, жін.
1. Спеціальна площадка, підвищена
над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти,
вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. На сцені —
Настя в селянському вбранні — співає під акомпанемент
соло (Степан Васильченко, III, 1960, 310); Орест не помічає,
як довго принишкло сидить він у темному куті ложі.
Він тільки тепер, звільнившись від тягаря зворушливих
думок, звертає увагу на сцену (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
379); Весь театральний зал і вся сцена прикрашені
були багато й щедро квітами (Олександр Довженко, I, 1958, 496);
— В панській економії нардом відкрили, сцену спорудили,
там і виступаємо (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 435);
* У порівняннях. Десь високо, під небом, в п'ятиповерховім
будинку, завалилась тільки передня стіна, і середина
хати стояла одкрита, немов на сцені (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
402);
// Театр, театральне мистецтво, театральна
діяльність. Кращої за неї української артистки я не знаю,
і коли у Заньковецької Люба не вийде добре, то, значить,
їй (Любі, а не Заньковецькій) треба ждати слушного
часу або й зовсім загинути для української сцени
(Леся Українка, V, 1956, 225); А слава сцени — Саксаганський!
Кого він з нас не чарував Чи то в комедії селянській,
Чи то у драмі хуторянській — Яких він типів не вдавав?
(Микола Чернявський, Поезії, 1959, 259); Десятки тисяч трудящих
щовечора заповнюють театральні зали, робітничі
та сільські клуби. Тут відбуваються їх зустрічі з
видатними майстрами сцени, імена яких відомі далеко
за межами України (Мистецтво, 4, 1959, 4); — І чого
тебе весь час до артистів тягне? — здивувався дядько
Стратон. — Ой, люблю сцену, як своє життя! —
зітхнув Федоренко (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967,
185).
♦ Грати (виступати) на сцені — брати участь у
виставах, бути актором. — Другого дня мені трапилось
грати на сцені (Леся Українка, III, 1952, 709); — Невже всі
артисти — учні вашої колегії, отче? .. — Атож! І коли
б ти вчився в колегіумі, ти теж грав би на сцені
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); Поет почервонів.
— Причому тут я? Та й я ж ніколи не виступав на сцені
(Леся Українка, III, 1952, 701); На сцену попадати (попасти) —
починати ставитися в театрі (про п'єсу). Може, ся моя
безумна дитина [п'єса «Блакитна троянда»] і на сцену
попаде сього року, тільки я не побачу її... (Леся Українка,
V, 1956, 199); Не сходити зі сцени див. сходити;
Ставити (поставити) на сцені — здійснювати постановку
п'єси в театрі. Бачила вчора й сьогодні Стефаника..
Написав.. драму, хтів, щоб поставити тут на сцені
(Леся Українка, V, 1956, 338); Сходити (зійти) зі сцени див.
сходити.
2. Окрема частина дії, акту театральної п'єси. Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка, V, 1956, 204); Здався мені трошки бліднуватим Семен Петрович та сцена Сані з Софією у IV дії дуже довгою (Панас Мирний, V, 1955, 424); Сцена перша, ява.. теж перша. Підрозділ червоноармійців під командою молодого політрука Р. рушає в розвідку (Юрій Яновський, I, 1954, 60).
3. Окремий епізод, зображений у п'єсі, літературному
творі, на картині і т. ін. Біля с. Усатова.. знайдена
плита (стела), що стояла колись вертикально, з висіченою
на ній релігійно-магічною сценою (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 69); На верхній частині гребеня зображена
сцена бою трьох воїнів (Історія СРСР, I, 1956, 17);
Кінооператор крутив. Режисер стояв позад апарата
й радів від сцени, що мусила бути останньою в його
фільмі (Юрій Яновський, II, 1958, 59);
// Випадок, епізод, які
можна спостерігати, бачити у житті. Він ніколи не бачив,
щоб дорослі плакали з голоду, і якось зразу дитячим
чутливим серцем збагнув увесь трагізм сцени (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 99); За кільканадцять кроків .. побачив Річинський
таку сцену: без кітеля, в одній сорочці, полковник
лупцював стеком солдата (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 17);
Валерик теж вважав, що односельці карають отамана
по заслузі, але сама сцена розправи викликала у нього
жах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 86).
Масова сцена — окремий епізод театральної вистави
або кінофільму, в якому бере участь велика кількість
людей. Видатні митці українського театру дуже
великого значення надавали масовим сценам (Гуменюк, Українські народні танці, 1969, 28); Німа сцена див. німий.
4. перен. Гостра розмова; сварка. Чи він був правий?
Чи не образив даремне Івана? .. Він мусить зараз
побачить Івана. Певно, він, бідний, мучиться десь після
грубої сцени (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Потрапила я якось
до Пястів на сцену, коли стара Пястова чесала словами
Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде, На порозі,
1955, 94); Він [лейтенант] вичитав сержанта різко
і гнівно. Сцена вийшла важка, неприємна (Юрій Бедзик,
Полки.., 1959, 94); [Ральф:] Ні, Таню. Жодних
сімейних сцен немає. Ми з Джен завжди можемо
договоритися без сварки (Вадим Собко, П'єси, 1958, 104).
♦ Робити (зробити) сцену (сцени) — сваритися з
ким-небудь, висловлюючи різко, гостро своє незадоволення
чимсь. Вона робила йому сцену, називала його
нездарою, міщанським убожеством (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
406); — Коли б вона лаялася, сцени робила, то мені
куди легше було б розійтися з нею: мовляв, життя мов
в сім'ї стало нестерпним, і тому я змушений покинути
її (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 7); Як Зоня прийшла,
Юзя вробила їй сцену (Леся Українка, III, 1952, 659).
5. перен. Сфера, поле діяльності; поприще. Кожний новий капітал при своїй першій появі на сцені, тобто на товарному, робочому або грошовому ринку, завжди виступав у вигляді грошей, — грошей, які через певні процеси повинні перетворитися в капітал (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 149); Росте і виходить на історичну сцену [в останні десятиріччя XIX ст.] нова революційна сила — робітництво (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 20).