в означеннях
Тлумачення, значення слова «себелюбець»:

СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, чол. Себелюбна людина; егоїст. — Який я себелюбець! ..Я марив про працю для народу, про поміч йому.., а скоро зазнав особистого нещастя, — зараз і забув про все! (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Себелюбець, хвалько і балакун, він на початку війни почав розповсюджувати афішки, які, на його думку, підносили патріотичний дух москвичів (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 109.

Коментарі (0)