в означеннях
Тлумачення, значення слова «сейм»:

СЕЙМ, у, чол.

1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму — центральний станово-представницький орган. У зв'язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст. перетворився в постійно діючий верховний орган загальношляхетської державної влади (Історія УРСР, I, 1953, 154); Сейми, сеймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); [Хмельницький:] Шляхта на сеймах у Варшаві,.. князі, князьки, ксьондзи і прелати вихваляються, як «огнем і мечем» нищать хлопів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 236).

2. Збори станових або інших високих представників.

3. Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польської Народної Республіки. Відкрилось чергове засідання сесії Сейму Польської Народної Республіки (Вечірній Київ, 13.II 1958, 3).

4. Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 110.

Коментарі (0)