СЕКУНДА́НТ, а, чол.
1. Свідок і посередник, який супроводжує кожного з учасників дуелі. «Прошу Вас визначити час і місце, куди я можу направити своїх секундантів. З повним презирством Іван Піддубний» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410).
2. Посередник і помічник учасників спортивних змагань (із боксу, шахів, фехтування і т. ін.). Боксери сіли на підставлені табуретки.. Секунданти обмахували їх рушниками (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 159); В Аргентіні всі були впевнені в перемозі Капабланки. До того ж, Альохін грав без секунданта, покладаючись лише на свої власні сили (Наука і життя, 11, 1967, 62).