СЕЛЯ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до селянка. Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Та до сироти, як сестра, пригорнулась (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 368).
СЕЛЯ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до селянка. Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Та до сироти, як сестра, пригорнулась (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 368).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119.