в означеннях
Тлумачення, значення слова «селянин»:

СЕЛЯНИ́Н, а, чол. (мн. селяни, лян). Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі. Він любив землю, як пташка повітря, риба — воду. Та й що варт селянин без землі? Усе одно, що пташка без повітря, риба без води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, він культурний, законний її володар... (Остап Вишня, День.., 1950, 8); Сучасне повсякденне харчування колгоспників значно краще за святкову їжу селянина XIX століття (Народна творчість та етнографія, 5, 1975, 88).
 Казенні селяни див. казенний; Комітети незаможних селян див. комітет; Панщанний селянин див. панщанний; Скарбові селяни див. скарбовий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 119.

Коментарі (1)