СЕ́МЕРКО, невідм., числ. кільк., розм. Те саме, що семеро. Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 70).
СЕ́МЕРКО, невідм., числ. кільк., розм. Те саме, що семеро. Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 70).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 121.