СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до серце 1. [Валя:]
Пульс зник, і сердечних тонів не стало... Платон Іванович
зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце
(Олександр Корнійчук, I, 1955, 135);
// Пов'язаний з хворобами
серця; серцевий. Кажуть, що у мене порок серця і грудна
жаба на ґрунті сердечної слабості (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
346); Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі
виражені симптоми підліткового сердечного неврозу
(Наука і життя, 5, 1969, 51);
// Признач. для лікування серця;
серцевий. Я почуваю себе добре.. Почав довше сидіти
в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків
не дають (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 451).
2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов'язаний із почуттями,
настроями, переживаннями людини. Його тягне звідсіль
геть, на простір, дальше від тої душної хати, що
була свідком його думок гірких, його болів сердечних
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222); Се Фрузине лице, її се око глядить
на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться
глибоко (Іван Франко, XIII, 1954, 77); Ґаздиня оглянулася. П'яні
люди.., погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її
сердечною тугою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194).
▲ Сердечна згода, політ., іст. — політична угода
між Францією, Англією і Росією, укладена до першої
світової війни.
♦ З сердечної простоти див. простота; Сердечна
му́ка; Сердечні муки — те саме, що Мука (муки) серця
(див. серце); Сердечна рана — душевний біль, страждання.
Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве
примітним промінням осявала їм серця, зцілющою
водою покропила сердечні рани... (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
93).
3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу). Такий
ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний
і милий, як ті пісні чудові... (Іван Франко, II, 1950, 73);
— І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом.
Людина він сердечна (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957,
447); Україна — це край чудесних дум і пісень, легенд
і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час
сердечних і поетичних (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 4);
//
Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.). Драма ся
[«Чорноморський побит»] дуже сподобалась сердечному
приятелеві Кухаренка — Т. Шевченкові (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 49); Він хороший хлопець, цей Август. Серед
студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга
(Антон Хижняк, Килимок, 1961, 89); Я б знидів бідарем
безсильним, Хоча б в достатках потопав, Якби в сім'ї новій
та вільній Братів сердечних я не мав (Ростислав Братунь, Грудка..,
1962, 22); Весь світ — осолода щасливій людині, Що серце
звіряє сердечній дружині (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 245);
// Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності;
задушевний. Що далі, то гірш сумувала Катря.. То
було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним..
А то зовсім одцуралася усіх (Марко Вовчок, I, 1955, 225); Як у
дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих,
сердечних відносин (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286); На вулиці
відбулася сердечна зустріч (Яків Качура, II, 1958, 33); Він
сердечну вів промову — слово, сповнене тепла... І його
російська мова зрозуміла всім була (Павло Тичина, II, 1957, 294);
// Щирий, непідробний. Пушкін виявляв допитливий і
сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних
скарбів і минулого (Літературна Україна, 6.VI 1969, 1); Сердечна
дружба українського народу з народами Чехословаччини
мав довгу і барвисту історію (Вітчизна, 5, 1956, 133); На
голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ
гарячою любов'ю, сердечною любов'ю відповів (Іван Гончаренко,
Вибр., 1959, 126);
// У сполуч. із сл. вітання,
привіт, поздоровлення, подяка, спасибі
і т. ін. уживається перев. у листах, текстах
привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось.
Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє
вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров'я,
сили та віку довгого (Леся Українка, V, 1956, 141); Сердечний
привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 399); Сердечне спасибі вам від усіх
учнів і учениць десятого класу! (Олесь Донченко, V, 1957, 529);
[Хмельницький:] Передайте великому царю
московському, великому народові руському сердечну подяку
за вітання (Олександр Корнійчук, I, 1955, 274);
// Який зворушує,
розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.). Співав [Іван]
дуже часто.. прості, сердечні співанки про долю, про
любов і любовні пригоди (Іван Франко, II, 1950, 147); Дзвінка
дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунав десь у зелених
горах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Митько розтяг гармошку,
дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію
(Олекса Десняк, Десну.., 1949, 222).
4. Пов'язаний з почуттям кохання, закоханості;
любовний. Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого;
маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні
тайни (Іван Франко, I, 1955, 343); Втіхи сердечні мої
підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки
живу і люблю (Микола Зеров, Вибр., 1966, 294); Давно сердечне
умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина...
когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949,
70).
♦ Сердечна справа; Сердечні справи — переживання,
настрої, пов'язані з коханням, одруженням і т. ін.
Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки
Марту, і як не поспішно проходила батарея містом,
комбат вважав за можливе вділити «один секунд» для
Усманових сердечних справ (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 12);
Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи
сина (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 65); Сердечний рай —
насолода, втіха від кохання. Мені ж, мій боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай!
(Тарас Шевченко, II, 1963, 383).
5. Те саме, що сердешний. Мотається, мотається батько сам... знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 70); — Журиться сердечний за батьком, — думала Наталя (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 4).