в означеннях
Тлумачення, значення слова «сердега»:

СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, чол. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (Іван Котляревський, I, 1952, 104); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! Та що ж робить? Нестало сили, Сердега разом одуріла (Тарас Шевченко, II, 1953, 223); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (Павло Грабовський, I, 1959, 509); Стоїть він, сердека, руки зложивши, голову понуривши (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199); [Грицько:] А який був до своєї справи дотепний [Остряниця]! [Петро:] Та ще й справедливий! Загинув, сердяга, через свою щиру правду! (Микола Костомаров, I, 1967, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 129.

Коментарі (0)