СЕРДИТЕНЬКО. Присл. до сердитенький. Вона й не лаятиметься і ні слова й не скаже, а тільки подивиться.. буцім і жалібно, і сердитенько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 26); Мовила [Марина] сердитенько: — Сказала — не хочу [танцювати], все! (Андрій Головко, I, 1957, 464).