в означеннях
Тлумачення, значення слова «середовище»:

СЕРЕДО́ВИЩЕ, а, сер.

1. спец. Речовина, тіла, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера. Такі форми фосфорних добрив, як фосфоритне борошно,.. розчиняються краще в кислому середовищі (Хлібороб України, 6, 1965, 10).
Живильне середовище див. живильний.

2. Сукупність природних умов, у яких проходить життєдіяльність якого-небудь організму. Організм немислимий без потрібних для його існування умов зовнішнього середовища (Комуніст України, 3, 1963, 61); Зміни в кліматі привели до помітних змін навколишнього природного середовища, в якому жили первісні люди (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 13); Деякі живі істоти часом реагують на такі незначні зміни фізичних умов оточуючого середовища, що їх не спроможні помітити не тільки людина, а й найчутливіші прилади (Наука і життя, 10, 1965, 44).

3. Соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; оточення. В буржуазному суспільстві, основаному на приватній власності, на експлуатації людини людиною, особа перебуває в непримиренному конфлікті з суспільним середовищем (Комуніст України, 2, 1962, 35); Він бачив середовище, в яке потрапила Тася (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 93); Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 102); Виходячи з того, що середовище відіграє важливу роль у вихованні і розвитку людини, Шевченко надавав величезного значення впливу громади на мораль окремої людини (Наука і життя, 3, 1961, 12);
//  Сукупність людей, зв'язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів і т. ін. ..вплив народницьких ідей на російське революційне середовище з разючою швидкістю пішов на спад (Ленін, 8, 1970, 74); У середовище селянське, у сім'ю славний дідуган вносив приємну теплінь, приємну розраду (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 72); Український народ висунув з свого середовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 11); Літературне середовище.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 137.

Коментарі (0)