СЕРЕ́ДИНА, и, жін.
1. Місце, однаково віддалене від
кінців, країв чого-небудь. Громада стала на улиці,
на середині. Павло перед нею (Марко Вовчок, I, 1955, 174);
Блискавки бігли з різних сторін до середини неба (Іван Франко,
IV, 1950, 337); В середині гуртка Долон, колишній наречений
Кассандри (Леся Українка, II, 1951, 265); Стала [Катря]
снопи складати. Накидає вилами на стіжок снопів, а
тоді по драбинці вилізе — викладе їх, та й знову.
Середину ще вибивала (Андрій Головко, II, 1957, 199); Батько
посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони випливли аж
на середину ставка (Юрій Смолич, II, 1958, 14).
У середині — між двома особами або предметами.
За обідом Йосипа посадили у середині, між старою й
старим (Панас Мирний, IV, 1955, 48).
2. у знач. присл. серединою. Посередині. Бистра
вода несе його серединою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 342);
// у знач.
прийм. з род. в. Те саме, що посередині. Остап опиравсь
бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт
несло серединою річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Ми йдемо
серединою бульвару в напрямку до східців у порт
(Юрій Яновський, II, 1958, 45).
3. Внутрішня частина чого-небудь. Гнив деревина на
корені: уже й віти її посохли і середина випала (Панас Мирний,
III, 1954, 23); Всі дивились, як він кусав пиріг і
виколупав пальцем з середини сливи (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
280); Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо,
воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка
гуде, резонуючи в порожній середині (Юрій Яновський, II,
1958, 46); Біла середина картоплини аж виблискує
смачними кришталиками (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); —
Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере якнайбільшого,
хряп об коліно, середину виїсть, а решту в
бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35);
// Простір в обгородженому
місці, в приміщенні. Середина хати удови Морозихи.
Стіл, лавки, піч, кочерги, піл, мисник і усяке збіжжя
(Марко Кропивницький, I, 1958, 71); Зупинившись коло поганенького
будиночка, в якому ледве видно було невеличкі віконця, Тарас
зліз з коня і пішов до середини (Олександр Довженко, I, 1958, 266);
// Внутрішні органи людини або тварини; нутро, нутрощі.
Про нього говорили, що він має верблюжий шлунок
і наїдається на цілий тиждень. То правда. Я маю середину
фест [добру]. А знаєте чому? Бо мені її чинбар вичинив
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); Після покрови анову знайшов
[Тодір] біля Синяви свою худобину з виїденою
серединою (Михайло Стельмах, I, 1962, 208);
// перен. Сфера
внутрішніх переживань, психічний склад людини;
душа. Такий мій характер, така моя середина, і я не
раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них,
не в силі хоч раз цього позбутися (Юрій Яновський, I, 1958,
183); Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає
чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу невідомо
для чого осіло в його середині, як швидко сіра буденщина
розхлюпала його чашу кохання (Михайло Стельмах, I, 1962,
202).
4. Час, однаково віддалений від початку й кінця чого-небудь. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Хто читав «Печерські антики» Лєскова, ..той може собі уявити патріархальний Київ середини минулого століття (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 7); В середині грудня Кутузов зі штабом вступив у звільнене козаками Платова Вільно (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 400); 22 червня на всіх антарктичних станціях весело відзначають середину зими (Наука і життя, 7, 1968, 20).
5. Проміжна поміркована позиція в чому-небудь.
Чому у наших поетів нема середини між дитячою
пісенькою і політичним або філософським трактатом?..
(Леся Українка, V, 1956, 176); Не шукай ніколи середини,
Друзям вір, а ворога пали! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959,
175).
♦ Зависати (зависнути) на середині — бути у
невизначеному становищі. Від бідних відірвалися [Чуплаки],
до багатих не прибилися, та так і зависли насередині
(Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 13); Золота середина
див. золотий; Триматися середини — утримуватися від
рішучих дій, вчинків; займати помірковану позицію в
чому-небудь. Розважуй, Не намагайся угору в найтонший
етер підійматись, Щоб не спалити небесних чертогів,
і вниз не спускайся, Щоб не згоріла земля. Тримайся
середини, сину (Микола Зеров, Вибр., 1966, 315).