в означеннях
Тлумачення, значення слова «серга»:

СЕ́РГА, и, жін.

1. Прикраса у вигляді кільця, підвіска та ін., дужка якої просмикується в мочку вуха (в деяких народів — у носову перетинку). Був і дівчачий товар: стрічки, скиндячки, серги, баєві юпки, плахти, шиті рукава і хустки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); У вухах одна серга з камінцем, друга з дірочкою (Панас Мирний, IV, 1955, 122); В кузні чувся веселий передзвін молотків, козак із сергою у вусі щось лудив, інші гострили шаблі, чистили мушкети (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250);  * У порівняннях. На вузенькій шибці циганською сергою примеркав місяць (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 223).

2. М'ясисті відростки під шиєю у півня й курки, а також у кіз та овець. Червоний півень,.. побачивши незнайомих людей, сердито затрусив сергами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95).

3. техн. Пристрій (звичайно у вигляді кільця або напівкільця) для підвішування або з'єднання різних предметів. Передній кінець труби.. закріплюється на серзі сниці культиватора з допомогою кронштейна (Колгоспник України, 4, 1957, 21); На нових стовпах, на сергах ізоляторів та на мідних дротах осінь розвішала білі шовкові нитки (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 129.

Коментарі (0)