в означеннях
Тлумачення, значення слова «серпантин»:

СЕРПАНТИ́Н, чол.

1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 283); Барвистим дощем сиплеться конфетті, наче блискавки, розрізає повітря серпантин (Вечірній Київ, 3.I 1966, 1);  * Образно. Музика грає, пари.. похитуються в синьому серпантині тютюнового диму (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 147);  * У порівняннях. Дорога вилася серпантином поміж темно-зеленими кущами ліщини (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 159).

2. род. а, перен. Звивиста (перев. гірська) дорога. Замість нормального просування прямо вперед доводилося никати по серпантинах туди й сюди (Павло Загребельний, Диво, 1968, 24); Шосе-серпантин вело нас за Алушту, де ще недавно були голі гори (Радянська Україна, 21.I 1971, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 140.

Коментарі (0)