в означеннях
Тлумачення, значення слова «серйозний»:

СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е.

1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду, і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11); Прокопчук.. присягався, що служив у міліції. Йому ніхто не вірив, бо в міліцію приймають людей серйозних (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352); Живучи у Каленика Романовича, він намагався бути серйозним і витриманим (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 19);
//  Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 491); Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку (Олесь Гончар, III, 1959, 130);
//  Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який ґрунтовно знає свою справу; кваліфікований, досвідчений. Серйозні і чесні мовознавці, серед них такі, як великий російський учений Шахматов, визнавали самостійне існування української мови, найближчої родички мови російської (Максим Рильський, IX, 1962, 126); Серйозний художник.

2. Який свідчить про вдумливість, вимогливість (про працю, ставлення до чого-небудь і т. ін.). Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); Його [О. С. Пушкіна] «Полтава» — не тільки геніальний вицвіт поетичної уяви, але й наслідок серйозного вивчення минулого нашої землі (Максим Рильський, X, 1962, 36); При серйозному відношенні ці школи стануть могутніми чинниками зближення робітничого міста із незаможним селом (Василь Еллан, II, 1958, 76).

3. Важливий, значний за темою, змістом і т. ін.; не легковажний. Хоч мала вона [розмова] була, але навела мене на багато важких і серйозних дум (Гнат Хоткевич, I, 1966, 155); Ми розпочали серйозну бесіду про те, який потрібно корабель для нової картини Сева (Юрій Яновський, II, 1958, 77); Цей [1962] рік ми називаємо Лисенківським. З'явилися афіші, які сповіщають про майбутні серйозні концерти, присвячені творчості автора «Тараса Бульби» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 206); Серйозна справа; Серйозний твір,

4. Який заслуговує на особливу увагу (своєю важливістю, складністю і т. ін.). Павлик — єдиний серйозний супротивник, його нелегко перемогти (Олесь Донченко, VI, 1957, 90); З ранку до вечора читала [Ляля], як бувало раніше, коли готувалась до серйозних екзаменів (Олесь Гончар, IV, 1960, 47);
//  Який загрожує неприємними наслідками, ускладненнями тощо; небезпечний. Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Леся Українка, V, 1956, 227); До числа серйозних захворювань печінки належить інфекційна жовтяниця, або епідемічний гепатит, (Наука і життя, 1, 1959, 36);
//  Досить помітний, відчутний; великий, істотний, вагомий. Селянам тільки тоді дасть скільки-небудь серйозну користь аграрне перетворення, коли вони одержать землю без викупу (Ленін, 15, 1971, 146); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій, які діяли на внутрішніх морях, великих ріках і озерах (Комуніст України, 5, 1970, 63); Конкретне, глибоко реалістичне розвінчання ідеї буржуазного націоналізму та її носіїв є серйозною заслугою А. Головка (Радянське літературознавство, 3, 1957, 7); Серйозна провина.

5. Зосереджений, заклопотаний чим-небудь; зібраний. Командир зацікавився лише на момент. Став потім знову серйозним і холодним (Юрій Яновський, I, 1958, 120); Капітан Дорошенко задумався, стояв посуворілий, серйозний (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 340); Катя витерла очі, стала серйозною (Василь Кучер, Вогник, 1952, 11);
//  Який виражає зосередженість, зібраність. У всіх обличчя серйозні, наче затурбовані, — вершать щось дуже важне й потрібне (Гнат Хоткевич, I, 1966, 140); Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього серйозних очей, ставить йому своє запитання (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 148).

6. Справжній, непідробний. Розбещені дівчата його не цікавили, а скромні, хороші дівчата хоч і вабили, але, як серйозних намірів у нього не було, то поводився з ними просто по-товариському (Андрій Головко, II, 1957, 514); Полещена братовим серйозним довір'ям, дівчина вся просяяла (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 78); Серйозні почуття.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 138.

Коментарі (0)