СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це. «Най знає, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Іван Франко, IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 327).
СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це. «Най знає, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Іван Франко, IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 327).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 150.