СЕСТРА, и, жін.
1. Кожна з дочок стосовно до інших
дітей того ж батька або матері. Добро, у кого в господа,
А в тій господі є сестра Чи мати добрая (Тарас Шевченко, II,
1963, 97); Приїхали надвечір усі богуславські панки з
синами, приїхали Олесині сестри (Нечуй-Левицький, III, 1956,
138); В осінню ніч сорок першого року прощання лунали
над Дніпром. Батьки й матері прощалися з дітьми,
чоловіки з жінками, брати з сестрами (Олександр Довженко, I, 1958,
280); * У порівняннях. Не нянькою була Оленка в панії.., а
рідною сестрою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280); — Я ж
люблю Зоню, як рідну, як сестру! (Леся Українка, III, 1952,
655);
// перен. Що-небудь близьке, споріднене. Вся
передова українська література завжди мала за старшу
сестру і друга, за вчителя велику російську літературу
(Радянська Україна, 18.I 1954, 2); Сила і спритність, кажуть, —
рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде
на підмогу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 50); Я не все
тоді зрозумів з його слів. Але відчував, що є правда у
тому кожному слові, і за ту правду любив. Недаром же
кажуть: любов — правді сестра (Ігор Муратов, Буковинська повість,
1959, 208).
Двоюрідна сестра; Сестра у перших — дочка дядька
або тітки; Зведена сестра див. зведений; Молочна
сестра — дочка годувальниці стосовно вигодуваних нею
чужих дітей, а також ці діти стосовно дочки годувальниці;
Названа сестра див. названий; Наречена сестра див.
наречений; Троюрідна сестра; Сестра у других — дочка
двоюрідного дядька або тітки.
♦ Як брат з сестрою; Як сестра з братом: а) дуже
дружно. Чесною працею он скільки надбали! Чесно вони
й поживуть його... у миру та в ладу, як брат з сестрою...
(Панас Мирний, I, 1949, 177); — Поцілуй мене, Лисичко-сестричко,
в самі уста, — просив їжак. — Адже ж ми вік
звікували, як брат з сестрою (Іван Франко, IV, 1950, 77); б) не
маючи любовних зв'язків; як рідні. [Маруся:] Я його
гень-гень [ген-ген] за село проводила, і попрощались
з ним, як сестра з братом. А Наталя недалечко була,
угляділа нас, як ми прощались, та подумала, що Василь
її не любить, а мене любить, бо він цілувався зо мною
(Панас Мирний, V, 1955, 70).
2. Жінка, яку єднають з ким-небудь спільні інтереси,
прагнення, спільне становище і т. ін. Ми щасливі:
ми живемо в сім'ї великій, новій. І в цій сім'ї ми разом
з усіма нашими братами й сестрами кладемо уклін
нашому Пушкіну, нашому Шевченкові! (Максим Рильський, X,
1962, 44); Обплітали його білі, худенькі руки визволених
сестер, чешок і словачок, котрих подоляк навіть не
встигав запам'ятати в обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 423);
* Образно. Радість тричі орденоносної України поділяють
її сестри — братні республіки, які делегували на..
торжества своїх посланців (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2).
♦ Ваша сестра — ви, ти і подібні до вас, до тебе,
— Кіко [скільки] він вашої сестри, отаких-о мав —
хо-хо! Та у него [нього] ув кожнім ув селі по любасці
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 171); Наша сестра — ми, я і подібні
до нас, до мене. [Катря:] Нашій сестрі тільки й на
думці, аби з хлопцями пожирувати (Степан Васильченко, III, 1960, 119).
3. Ласкаве звертання до сторонньої особи жіночої статі (перев. однакового віку з тим, хто звертається), — Ідіть, сестро, до Семена, йдіть, любо! Вам буде краще (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); — Може, сестро, взяти собі хустку! — сказала молодиця до однієї дівчини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); * Образно. Ой бандуро, рідна сестро, Золотії струни! Вложи в неї моє серце, Високії думи (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 322).
4. також у сполуч. із сл. медична, санітарна.
Особа середнього медичного персоналу в лікувальних
закладах. Роздягнутий по пояс, він стояв у садку
в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову,
поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт
(Олександр Довженко, I, 1958, 300); Коридором тихо забігали медичні
сестри й санітарки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 573);
У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти
санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Володимир Сосюра, II, 1958,
363).
Милосердна сестра див. милосердний; Патронажна
сестра — медична сестра, яка обслуговує хворих і
немовлят у них удома; Сестра-жалібниця — те саме, що
жалібниця 2. Пішов хірург з лікарями й сестрами-жалібницями
до перев'язочної (Олександр Довженко, I, 1958, 319); Були в
сльозах і у крові їх.. лиця воскові, над ними, наче білі
птиці, схилялись сестри-жалібниці… (Володимир Сосюра, II, 1958,
377); * У порівняннях. Доки офіцер обережно, мов сестра-жалібниця,
накладав на робітникову руку бинт, полковник,
все ще м'яко усміхаючись, запитав: — Комуніст? (Петро Панч,
В дорозі, 1959, 65); Сестра милосердя див. милосердя;
Сестра-хазяйка — особа, що відає господарством
(білизною, інвентарем, іноді — харчуванням і т. ін.) у
лікувальному закладі, будинку відпочинку і т. ін. Спершу
Вікторія, а потім Тамара непомітно поодинці прийшли
в кімнату сестри-хазяйки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 236);
Старша сестра — медична сестра, одним із обов'язків
якої є стежити за роботою середнього і молодшого
медичного персоналу. Оксана Пилипівна.. вже років
двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній
із міських лікарень (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 11).
5. Член жіночого релігійного братства; черниця. Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Вона довго не насмілювалась постукати у браму монастиря сестер василіянок по вулиці Сапеги (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 425).