СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрюга. Севрюжача
ікра;
// Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 109.
СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрюга. Севрюжача
ікра;
// Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 109.