ШАХРАЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що шахруватий. Те, що він говорив, не пов'язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 102).
ШАХРАЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що шахруватий. Те, що він говорив, не пов'язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 102).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 423.