ША́ХТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шахта 1. Над виселком
шахтним воронячий грай... (Іван Нехода, Хто сіє вітер,
1959, 102); Райдуга встає над виднокругом. Поринає
кліть у шахтну глиб (Леонід Первомайський, II, 1958, 58); Здригнулися
металеві троси, стукнула кліть, зупиняючись на
кулаках, і вагонетка, сповнена червоно-синьою рудою,
обірвала стрічку, що закривала шахтні ворота (Олекса Гуреїв, Наша
молодість, 1949, 342); Шахтний газ на 85—90 процентів
складається з метану (Наука і життя, 11, 1956, 10); Для
гідротранспорту використовується шахтна вода, яка
збирається у водозбірнику (Нова техн. ітехнол.., 1961, 75);
У самому центрі Борислава стояло кілька мурованих
камяниць.., де мешкала шахтна адміністрація (Петро Колесник,
Терен.., 1959, 58);
// Який використовується в шахті;
признач. для шахти. Колись Олексій Михайлович
Ковальов.. премію одержав разом з групою товаришів за
виготовлення складної шахтної машини (Вадим Собко, Біле
полум'я, 1952, 74); Підприємства вугільної і
гірничорудної промисловості одержать в поточній п'ятирічці
велику кількість різних типів шахтних
електропідіймальних машин (Наука і життя, 9, 1956, 11).
▲ Шахтний колодязь — колодязь, що являє собою
вертикальну шахту. Розрізняють колодязі копані
(шахтні) і трубчасті (Шкільна гігієна, 1954, 208);
Реконструйовані і розширені водопроводи в Ужгороді та
Шукачеві, просвердлено ряд нових артезіанських
свердловин, збудовано багато шахтних колодязів (Вісник АН УРСР,
З, 1957, 36); Шахтний стовбур — вертикальна або
похила гірнича виробка, що сполучає підземну частину
шахти з поверхнею землі.
2. спец. Який має шахту або є шахтою (у 2 знач.). Всі шахтні печі являють собою довгу вертикальну трубу, або шахту, складену із звичайної будівельної цегли і викладену всередині шаром вогнетривкої цегли (Таємниці вапна, 1957, 41); Основні машини для сушіння насінного і продовольчого зерна — сушарки шахтного типу — випускатимуться.. продуктивністю 8,4 тонни на годину з уніфікованими вузлами (Хлібороб України, 1, 1969, 25).