в означеннях
Тлумачення, значення слова «шалапут»:

ШАЛАПУ́Т, а, чол.

1. розм. Легковажна, непутяща людина. [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (Степан Руданський, Тв., 1959, 291); Як може він кинути напризволяще оте все, що заробив власними руками.. Ні, він не шалапут, котрому легко на все плюнути і податися у безвість (Ркбак, Час, 1960, 256);
//  Те саме, що пустун. — Толю! Здоров, Толю! — термосав [термосив] за плечі дико радий шалапут [Івашко]. — Прокинься! (Яків Качура, II, 1958, 396).

2. мн. шалапути, ів, заст. У Росії XIX ст. — релігійна секта хлистів; особи, що належали до цієї секти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 397.

Коментарі (0)