ШАЛАПУ́ТКА, и, жін., розм. Жіночий рід до шалапут 1. — Я марила стати вершницею, — повторила Антося. — І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (Олесь Донченко, VI, 1957, 439).
ШАЛАПУ́ТКА, и, жін., розм. Жіночий рід до шалапут 1. — Я марила стати вершницею, — повторила Антося. — І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (Олесь Донченко, VI, 1957, 439).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 397.