ШАЛЕ́НИЙ, а, е.
1. Який утратив самовладання,
перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання.
Вам чути, як здаля лунає Той рев шалених вояків — Іде,
іде проклята зграя, Щоб ваших нищити синів (Микола Вороний,
Вибр., 1959, 201);
// Якого не можна втримати;
нестримний. І віжки чують ще долоні... Там кличе
сурма, кличе стяг, де простягли шалені коні криваві гриви
у вітрах... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 173);
// Який
виражає або в якому виражається несамовитість,
нестямність. Оля сплітала віночок, Ним уквітчала голівку,
З криком шаленим гучним Низько схилилась над річку
(Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 256); Шалений сміх
Нартала покривається голосним екстатичним співом
християн (Леся Українка, II, 1951, 434).
2. Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її;
дуже сильний (перев. про явища природи, стихійні
явища). Зикрию очі, сплю — не сплю і марю.. Без ваги
лечу в шалену сніговицю на погибель... (Леся Українка, I, 1951,
312); Шалений холодний вітер люто висвистував і
завивав, біснуючись над степом (Ле і Левада, Південний захід,
1950, 275); Шалений шторм хвилював морські води до
самого обрію (Микола Трублаїні, I, 1955, 153);
// Гучний і
настирливий (про звук). Акомпанемент гуде, гуде, гуде,
переходячи часами у якесь шалене ревище... (Остап Вишня, I,
1956, 45); З шляху почулося шалене тенькання дзвоників
(Михайло Стельмах, I, 1962, 623);
// Нестримний, дуже
напружений у своєму перебігу. Знемігся Ярема в шаленім
бою, — Від пекла одводить кінноту свою (Михайло Старицький, Поет.
тв., 1958, 204); Вони [червоноармійці] билися за
Литовський півострів уперто, зціпивши зуби; другу добу
тривав шалений штурм (Юрій Яновський, I, 1954, 9); Зчинилась
шалена перестрілка (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 71); Рота,
вже залігши по дамбі поруч з іншими покремсаними
підрозділами полку, відбивала шалену першу контратаку
(Олесь Гончар, III, 1959, 362); Спираючись на всебічну
підтримку народу, Радянська Армія стримувала шалений
натиск ворога, знекровлювала і знищувала його добірні
частини (Комуніст України, 5, 1965, 28);
// Надзвичайно
активний, енергійний. [Кузь:] Ви тоді [у 1914 р.]
шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського
пролетаріату — аякже, оборонці! (Павло Тичина, I, 1957, 233);
Несталість капіталістичної економіки та шалена
гонка озброєнь призвели до того, що інфляція є постійним
явищем капіталізму (Наука і життя, 3, 1961, 10).
3. Який перевершує звичайну міру, норму,
звичайний ступінь чого-небудь. Вирушали удосвіта, холодком,
поки не було ще отієї шаленої спеки, яка того літа
починалась вже о сьомій годині (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959,
280); Селяни лише похитували головами: де тільки й
береться така шалена сила в чоловіка (Михайло Стельмах, I, 1962,
634); Дід заревів від такого шаленого кашлю, що крейда
посипалась із стелі на долівку (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957,
479); Роззброєння не влаштовує.. могутні
капіталістичні монополії, які мають величезні прибутки з урядових
воєнних замовлень. Вони не хочуть втратити свої
прибутки і докладають шалених зусиль, намагаючись
перешкодити здійсненню загального і повного
роззброєння (Комуніст України, 12, 1959, 54); Встановлення Радянської
влади в Росії і на Україні викликало шалений опір з боку
повалених експлуататорських класів та іноземних
імперіалістів (Українська література, 10 клас, 1957, 200);
// перен. Дуже
великий (перев. про гроші). Професор купив ... коняку
з селянським возом, віддав за неї шалені гроші (Павло Загребельний,
Диво, 1968, 131); — Мені дали землю за геройські
подвиги, але це ще не значить, що я маю шалені кошти на
будування замка і міста (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957,
27);
// Який проходить, відбувається з надзвичайно
великою затратою сил, енергії, часу і т. ін.; напружений.
І Василь почав роботу. Він звивався змією й пересувався
по землі, випростовувався, ще пересувався і потім знов
скручувався, знов випростовувався. Це була шалена
робота; через п'ятнадцять — двадцять поворотів Василь
вимучився так, що мусив довгий час відпочивати (Гнат Хоткевич,
I, 1966, 115); Минув день, день шаленої підготовки
(Іван Микитенко, II, 1957, 57).
4. Дуже великий і сильний, що виходить за межі
звичайного (про відчуття, почуття і т. ін.). Тепер я вже
не тільки постогную, а часом мало не плачу од шаленого
болю в грудях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344); Кажу я про
шалене Кохання, розпач, сум, А ти глузуєш з мене,
Вклоняєшся на глум (Леся Українка, IV, 1954, 105); Жага йому
шалена у грудях сушить, дихать не дає (Іван Гончаренко, Вибр.,
1959, 382); І серце, немов на штики, шалена журба
нанизала, — і серце кричить до зірок: «Нащо ж ви синочка
забрали?..» (Володимир Сосюра, II, 1958, 469); Бурсак Андрій з
шаленою люттю схопив заднє колесо і зупинив ридван (Олександр Довженко,
I, 1958, 223); В серці капітана Косарева раптом
закипів шалений гнів від можливої образи (Яків Качура, Щастя,
1940, 127); Левко знавіснів од шаленої радості (Михайло Стельмах,
I, 1962, 614);
// В якому виявляється велике
роздратування, нервування, ворожість і т. ін. В тиху
кімнату раптом вривається шалений галас Європи, яка
захлинається новинами й тривогами (Натан Рибак, Зброя..,
1943, 22); Радянський народ — народ трудівник,
творець, народ, який уперше в історії людства, під
шалений скрегіт різних ворогів, що кільцем оточували нас,
своїми руками, без будь-чиєї допомоги побудував першу
в світі країну соціалізму (Радянська Україна, 4.XI 1956, 1);
// Запеклий, лютий. Куркулі — шалений ворог
Радянської влади (Ленін, 37, 1973, 38);
// Який проходить
у тривогах, неспокої, напруженні і т. ін. Сьогодні в
Андрія був шалений день. Двічі за зміну «забурювались»
вагонетки, і він доволі попомучився, поки їх поставив
(Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 41); Життя моє шалене
несе мене в свій огненний простір (Володимир Сосюра, II, 1958, 136);
// Який передає піднесеність, збудженість творця,
виконавця. — Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така
непокірна? (Леся Українка, I, 1951, 193); Дві душі: одна
шукає бурі, струн шалених на бандурі срібнодзвону,
блискавок, поезій, братніх марсельєзів [марсельєз]. А
друга ... друга — блакитний спокій вдалині (Василь Чумак, Черв.
заспів, 1956, 138).
5. Надзвичайно стрімкий (про рух, швидкість і т. ін.).
Махове коло закрутилось в такому шаленому льоті, що,
здавалось, підхопить з собою й машину (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 90); Карпо гикнув, свиснув, стрельнув гарапником,
і вороні, розкидаючи стужавіле болото, витягнулися
в шаленому галопі (Михайло Стельмах, II, 1962, 365); Що вони
[вовки] не будуть та й не можуть нападати на
автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів
(Іван Ле, Право.., 1957, 249);
// Стрімкий, інтенсивний (про
темп, ритм і т. ін.). Події далі розгортаються шаленими
темпами (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 163); Швидше порадься
з Каменою, Розбуди Аполлона: Темпи шалені — Наш
закон! (Максим Рильський, I, 1956, 123); Октавами поем я не
писав. Хіба вкладеш епохи ритм шалений в рядки
заковані (Володимир Сосюра, II, 1958, 323);
// Виконуваний, здійснюваний
надзвичайно швидко, з величезним напруженням.
Музика гула, від шаленого кружляння паморочилася голова,
один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її
рукою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 128); На Черниша ці смагляві
румунські хлопці в беретах навіяли інші думки.
Пригадалось: падіння дотів, прорив останнього боярського
рубежу і той шалений марш по відкритих внутрішніх
шляхах Романії... (Олесь Гончар, III, 1959, 129).
6. Те саме, що нерозсудливий. Отак тії каверзники
змовлялись.. на ґвалтовний учинок, і ніхто не розібрав
би, що справді в їх на думці. Шалений був народ! Усе
йому дурниця: чи жити, чи вмерти — йому байдуже
(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 81); Шалена Катерина могла
прилюдно, не боячись поліції, агітувати людей
(Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 186);
// у знач. ім. шалений, ного,
чол.; шалена, ної, жін. Нерозумна, нерозсудлива людина;
навіжений, навіжена. Він не міг далі слухати, не міг
пробувати далі в товаристві шалених, що самохіть
ідуть під ніж... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 162); Є така поезія
Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті:
Шалений! що зробив ти із своїм життям? (Максим Рильський,
Голос осінь, 1959, 11);
// Позбавлений розумного,
практичного змісту. План Марусяка був дійсно
шалений, побудований скоріше на психології, як на рахунку
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 241); Дивитесь ви на зелене поле, куди
аероплан побіжить, і чогось вам на думку спадає шалене
бажання самому дременуть на зелене поле (Остап Вишня, I,
1956, 206); Інколи Олені спадала шалена думка, що, може,
краще зробила б, віддавшись за отого канадця, який
колись сватав її (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 5);
// Те саме, що
божевільний 1. [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе.
Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт:
Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим?
(Ігор Муратов, Ост. хмарина, 1959, 45).
7. розм. Який випадково залетів куди-небудь, влучив
у кого-, що-небудь (про кулю, снаряд і т. ін.);
випадковий. Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою
з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі
свої сили, щоб бігти врівень з козеням, щоб яка шалена
куля не влучила в нього... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 65).
♦ Як (немов і т. ін.) шалений: а) у стані надзвичайного
збудження, хвилювання. На обрії.. замаячили постаті.
Вони бігли, як шалені, кіньми (Юрій Яновський, I, 1958, 143);
Він працював, як шалений, кілька разів викручував від
поту сорочку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 44); б) ніби
божевільний. Як шалений, оглядався довкола,
пригадував щось, але нічого виразно не міг пригадати (Іван Франко, II,
1950, 109); Плутається [Пфейфер] з поспіху в словах,
як шалений (Леся Українка, IV, 1954, 243); [Катря:] Ох,
і занудилася ж я за Павлом, немов шалена ходила...
(Марко Кропивницький, II, 1958, 350).