в означеннях
Тлумачення, значення слова «шаліти»:

ШАЛІТИ, ію, ієш, недок.

1. Те саме, що шаленіти 1. — Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб'ю! — шаліла [Анна] (Ольга Кобилянська, II, 1956, 198); Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 37); Шаліють фашисти потворні, Та марно лютують вони, Бо люди трудящі, незборні, Не хочуть страшної війни (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 6); Від співу того люди шаліли в нестямі, бо пісня кожного в молінні підносила до самих небес (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 285); Зала гула, зала ревіла і шаліла. Бійці аплодували, тупотіли ногами і на повні груди гукали «браво» та «біс» (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 50); Нехай це щастя — тільки мрії, Нехай це щастя — тільки сни, Але душа горить, шаліє І лине, рветься до весни (Максим Рильський, I, 1960, 157);  * Образно. Шаліє пахуча, невідступна урочистість херсонських лип (Юрій Яновський, II, 1958, 194);
//  Те саме, що пустувати 1. — Надвір шаліти! — гукнув старший (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 30); Ми будемо шаліти, як чорти, Співати і сміятися до ранку... (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 7).

2. Те саме, що шаленіти 2. Довкола нього шаліла заметільниця (Ольга Кобилянська, I, 1956, 553); В тім місці шаліла тепер люта хвиля, розбиваючись о зубці скали і прискаючи далеко срібною піною (Іван Франко, VI, 1951, 131); Шаліла пекельна морозяна буря (Яків Баш, Вибр., 1948, 196); Японська артилерія шаліла (Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 102); Недалеко міста, лише через річку, шаліла битва (Ольга Кобилянська, III, 1956, 460); Кругом шаліла січа (Яків Качура, Вибр., 1953, 125); Над полем бою шаліла вогняна хуртовина, ревіли «катюші», гриміла артилерія, сікли кулемети (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 67); Лютує сталь... То куль шаліє злива... І потопає все кругом в огні... (Володимир Сосюра Поезія.., 1961, 66).

3. Те саме, що шаленіти 4;
//  безос. [Федора:] А, катюго старий... На чотири вітри оженило б тебе та п'ятий шум. Волос сивіє, а в голові шаліє!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 400.

Коментарі (0)