в означеннях
Тлумачення, значення слова «шановний»:

ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують, Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний... (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Спасибі сердечне і Вам, і шановній Марії Миколаївні за книжки, якими мені, хворому, зробили велику приємність (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160); [Декан:] А, вітаю, вітаю шановну сусідку! Прошу сідати! (Іван Франко, IX, 1952, 429);
//  Уживається як складова частина ввічливого звертання. Шановний друже! Засмутив мене досить Ваш лист і своїм настроєм і поданими фактами (Леся Українка, V, 1956, 393); — Та чудаки ви, шановне товариство! Хай обмірковують собі на здоров'я! (Андрій Головко, II, 1957, 64);
//  Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. — Це Лукія Назарівна думала, що як спровадить Тоньку в піонертабір, то може бути спокійна за свого синочка. Ох, помиляєтесь, шановна моя майбутня свекрухо! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 169); І там, на буграх, шановне козацтво [діти] билося із татарвою. Їхні коні іржали, як скажені, і ламалися шаблі, і вже не вистачало суниць на рани, і їх збирали дівчатка в пеленки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 471);
//  у знач. ім. шановний, ного, чол.; шановна, ної, жін. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів'я гори й іти крізь хащі. Я вас доведу до краю, шановні (Юрій Яновський, II, 1958, 30); Наливайте чаші повні І сідайте за столи. — З Новим роком вас, шановні, Щоб і далі ви росли! Здоровенькі були! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 404.

Коментарі (0)