в означеннях
Тлумачення, значення слова «шар»:

ШАР 1, у, чол.

1. чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Нечуй-Левицький, III, 1956, 120); Манойло присвітив, а Денис одкинув верхній шар соломи (Борис Грінченко, II, 1963, 302); І раптом апаратник підскочив до Каргата. Хоч обличчя його було вкрите густим шаром масла, та й це не приховало того, що він зблід (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 87); Звідси, просто внизу під кручею, добре видно було широкий міст з тротуарами для пішоходів, Дніпро, ще вкритий зеленавою кригою і залитий поверх неї шаром прозорої і синьої, як весняне небо, води (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 239); Розкачаний шар тіста повинен мати однакову товщину, бо при випіканні тонкі місця згоряють, а товсті не пропікаються (Українські страви, 1957, 321); В круглих неглибоких ямах під товстим шаром глини знайдено велику кількість руди (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 42); Невичерпні запаси калійних солей у морі — ними можна покрити весь суходіл сорокаметровим шаром (Знання та праця, 2, 1966, 2);
//  Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. Настя.. шар за шаром намотувала на Кольчину голову бинти (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 36); Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 164); Є багато рослин, у яких епідерміс складається з двох або трьох шарів клітин (Практикум з анатомії рослин, 1955, 61);
//  також із сл. атмосфера, повітря. Маса повітря, що міститься над поверхнею планети. О другій годині дня у коли над лісом, десь у верхніх шарах атмосфери, закудлатились перисті хмарки, затіняючи сонце, а по стерні дмухнув легесенький вітрець, — за ліском забабахкали гармати (Микола Трублаїні, I, 1955, 76); [Ватутін:] Чому грязь? [Галинка:] Відлига, [Ватутін:] Чому відлига? [Галинка:] Теплі шари повітря... (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 150);
//  Річний наріст стовбура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки кільцю. Щороку навколо всього стовбура дерева нарощується шар нової тканини. Він утворюється безпосередньо під корою дерева, де розташований камбій (Наука і життя, 2, 1963, 40);  * Образно. Сільське життя серед простих людей, женихання з дівчатами, — все це поклало на йому, поверх панського шара [шару], ще другий, мужицький шар, дуже простий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 40).
 Шаром лежати (вкривати і т. ін.) — суцільною масою вкривати кого-, що-небудь. М'яко ступаючи по настилу з опалого листу, який товстим шаром лежав під деревами, обережно розриваючи гілля всипаної червоними ягодами шипшини, він слухав, чи не почує десь рику оленя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14).
Панцирний шар див. панцирний.

2. розм., рідко. Те саме, що верства2 2. — Ми.. боронимо інтереси того шару [селян], який, на нашу думку, всі кривдять (Іван Франко, VI, 1951, 239); — Я думаю, з якого ви шару населення? — Парубок хотів сказати «класу», але передумав, знайшовши інший вислів своєї думки (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 9);
//  Певне коло людей. «Гарт» [спілка письменників] ставить собі завданням об'єднати всіх пролетарських письменників.. й шар читачів, на котрих розраховані їхні твори (Василь Еллан, II, 1958, 152).

3. перен. Однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь. Археологічні розкопки розкривають нові, раніш не відомі шари старогрузинської культури (Радянська Україна, 8.III 1946, 2);
//  у сполуч. із сл. лексичний, лексика і т. ін. Однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших. Праця Олекси Близька сприяла збагаченню української радянської поезії новими образами і мотивами, новими ракурсами поетичного бачення речей, лексичними шарами, ритмічними формами (Не ілюстрація.., 1967, 247).
Культурний шар див. культурний.

4. геол. Ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід. Скидові гори утворилися в таких місцях рівнин, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, аінші опустились (Фізична географія, 5, 1956, 104);
//  у сполуч. з ім. вугілля, крейда, лес і т. ін., також з прикм. вугільний, гранітний, газоносний, рудоносний і т. ін. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших. Матроси знов узялися за лопати.. Спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти і нарешті вугільний шар, понад фут завтовшки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 275); [Орлов:] Євген Микитович використав тиснення породи на шар вугілля. Тиснення мільйонів тонн (Олександр Корнійчук, II, 1955, 158); Шари крейди в с. Закотне налягають один на одного (Ботанічний журнал, X, 2, 1953, 47); У південно-західній частині кургану була знайдена друга могильна яма, так само викопана тільки до шару лесу (Археологія, II, 1948, 66).
Мертвий шар, с. г., рідко — однорідний пласт землі, ґрунту, в якому неможливе органічне життя. На руках носив [Антон] дерев'яний плужок, щоб, боронь боже, лемешем не зачепив мертвого шару ґрунту (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 51); Орний шар, с. г. — верхня, родюча частина ґрунту, яку обробляють під посів. Ґрунти з неглибоким орним шаром орють на зяб на повну його глибину (Зернові бобові культури, 1956, 27); Підорний шар, с. г. — ґрунт, що знаходиться під верхнім, орним пластом. Після збирання озимих культур поле обов'язково лущать та орють на зяб на глибину 20—22 сантиметри, але не вивертаючи підорний шар (Хлібороб України, 5, 1965, 8).

5. діал. Ряд;
//  у знач. присл. шаром. У ряд. Шаром стоять хати (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 409.

Коментарі (0)

ШАР 2, а, чол., розм.

1. Те саме, що куля1 1, 2. Шар прив'язали вірьовками як слід і почали сповнять його газом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 435); Більярд був старий, з побитими шарами, подертим сукном і поламаними киями… (Збірник про Кропивницького, 1955, 53).

2. Кулястий предмет для голосування, а також сам голос за або проти;
//  у знач. присл. шарами. Таємно. Нешвидко встав старший та й каже: — Ще, може, хоче хто сказать? — Не треба! буде! і так гоже! Голоси просим одбірать [одбирати]. — А як: відкрито чи шарами? — Старший, підводячись, пита (Панас Мирний, V, 1955, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 410.

Коментарі (0)