в означеннях
Тлумачення, значення слова «шаркання»:

ША́РКАННЯ, я, сер. Дія за значенням шаркати і звуки, утворювані цією дією. Він все чогось чекав.. Нарешті вже коло півночі йому почулося тихе ступання босих ніг та шаркання по призьбі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 266); Коли Вихори прийшли на луг, там ще не було велелюдно, тільки за кущами чулося шаркання чиєїсь коси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230); В сінях уже чутно було шаркання калошами, і незабаром увійшов Порицький (Леся Українка, III, 1952, 749); Ліс стояв трохи похмурий, непорушний і величний. В ньому було так тихо, що кожне шаркання Терешкової ноги чи крик птаха віддавалися сотнею найрізноманітніших звуків (Григорій Епік, Тв., 1958, 412); Йому довго не відчиняли. Нарешті, за дверима почулося шаркання підошов (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 413.

Коментарі (0)